Головна сторінка
Про факультет
Кафедри
Абітурієнту
Бази практики
Навчальний процес
Наукова робота
Студентське життя
Інтернет-біоресурси
Міжнародне співробітництво
Працевлаштування випускників
|
Кафедра молекулярної біології та біотехнології
|
|
Завідувач кафедри –
Божков Анатолій Іванович,
доктор біологічних наук, професор
Тел. (050)-402-36-21
ауд.7 - 22
(Головний корпус)
e - mail : niibio@karazin.ua
Викладацька: ауд. 7-15,
тел. 707-52-62
|
|
|
|
|
Напрям підготовки фахівців
Кафедра готує бакалаврів за спеціальністю 162 Біотехнології та біоінженерія та магістрів за спеціальністю 091 Біологія , спеціалізація «Молекулярна біологія та біотехнологія» за очною та заочною формою навчання. На кафедрі діє аспірантура за спеціальністю «Біологія» . Навчання на кафедрі відбувається за методикою Project Based Learning на базі наукових досліджень у галузі біоінженерії, нанобіотехнології, клітинних та молекулярних технологій, імунобіотехнології, фармацевтичних, харчових та екобіотехнологій. Студенти кафедри також отримують підготовку з основ біоетики, біобезпеки та біологічних ризиків, NBICs-конверсії. На кафедрі функціонує науково-виробничий центр «Karazin Biotech» у якому проводяться розробки з одержання функціональних продуктів харчування з грибів, мікроводоростей, рослинних об'єктів, молозива. Проводяться розробки фармакологічних субстанцій, що мають гепатотропну, імунотропну та гепатопротекторну дію з використанням різноманітних клітинних та тваринних моделей. Підготовка фахівців проводиться з залученням співробітників та оснащення Науково-дослідного інституту біології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Інституту загальної та невідкладної хірургії імені В.Т.Зайцева НАМН України та співробітників ГУ «Інститут мікробіології та імунології імені І.І. Мечникова НАМН України. Випускники кафедри проходять стажування та продовжують навчання у магістратурі Канади, Франції, Німеччини, Швейцарії, успішно працююючи у наукових установах; на підприємствах харчової промисловості; біотехнологічних підприємствах, зокрема дріжджових та спиртових заводах, пивоварнях, молочних підприємствах; у сфері біоочищення промислових та побутових стоків. Підготовка кадрів здійснюється як за державним замовленням, так і на контрактній основі, за денною та заочною формою. Можливо отримати другу вищу освіту (контракт).
|
Напрями наукових досліджень
Основні напрямки наукових досліджень кафедри: клітинні та імунобіотехнології (культивування та використання в біотехнології культур клітин кісткового мозку, стовбурових клітин, дріжджів для отримання біологічно активних та фармацевтичних субстанцій); аквакультура (культивування мікроводоростей; отримання продуктів, багатих на вітаміни та білки); фармацевтичні технології (о держання біологічно активних добавок на основі компонентів молозива та культури дріжжів); фітобіотехнології (отримання кореневих екзометаболітів, проростків пшениці та гороху та інших культур); біохімічний інжиніринг (одержання нових штамів, резистентних до існування в екстремальних умовах шляхом епігенетичних та біохімічних змін метаболізму); нанобіотехнології (дослідження з біологічного синтезу наночасток міді в культурі мікроводоростей, оцінка токсичності та біологічної дії наночасток та використання їх при заживленні ран різної етиології).
|
Навчальна робота
Кафедра забезпечує викладання загальних курсів для бакалаврів, що навчаються за спеціальністю 162 Біотехнології та біоінженерія: «Молекулярна біологія», «Основи біотехнології», «Мікробіологія та вірусологія», «Генетика з основами епігенетики», «Біохімічний інжиніринг». Спеціальні курси для бакалаврів: «Організація геному про- та еукаріот», «Процеси і апарати біотехнологічних виробництв», «Молекулярна біологія клітини», «Конструювання і використання біосенсорів», «Контроль та управління біотехнологічними процесами», «Інженерна і комп'ютерна графіка», «Біотехнологія мікроводоростей», «Економіка та організація біотехнологічних виробництв», «Клітинна технологія», «Безпека життєдіяльності та охорона праці». Спецпрактикуми: «Культивування і молекулярно-біологічні характеристики об'єктів біотехнології», «Аналіз активності транскрипції генів», «Основи генетичної інженерії», «Молекулярна діагностика», «NBICs-конверсія» та інші.
|
Співробітники кафедри
Завідувач кафедри – Божков Анатолій Іванович , доктор біологічних наук, професор
Тел.: 050 - 402 - 36-21 , ауд. 7-22
e -maіl: niibio@karazin.ua
Авксентьєва Ольга Олександрівна, кандидат біологічних наук, доцент
Балацький Віктор Миколайович, доктор сільськогосподарських наук , професор
Бондар Анастасія Юріївна, асистент кафедри
Голтвянський Анатолій Володимирович , кандидат біологічних наук, доцент
Іванов Євген Геннадійович , кандидат біологічних наук , доцент
Катеринич Олег Олександрович, доктор сільськогосподарських наук , старший науковий співробітник
Клімова Олена Михайлівна, доктор біологічних наук , професор
Ковальова Марина Костянтинівна, кандидат біологічних наук, доцент
Кургузова Наталія Ігорівна, викладач кафедри
Лавінська Олена Володимирівна, кандидат біологічних наук, доцент
Лебідь Катерина Миколаївна, кандидат біологічних наук , молодший науковий співробітник
Леухіна Людмила Валеріївна, викладач кафедри
Мінухін Валерій Володимирович, доктор медичних наук , професор
Новікова Анна Вікторівна викладач, секретар кафедри
В навчальному процесі беруть участь співробітники НДІ біології ХНУ імені В.Н.Каразіна, ДУ Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В.Т. Зайцева НАМНУ, Інституту Мікробіології та Імунології імені І.І.Мечникова НАМНУ, Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН та Державної дослідної станції птахівництва НААН |
Історія кафедри
Кафедра молекулярної біології та біотехнології була створена у 2006 році. З моменту створення кафедру очолює професор А.І. Божков. Основні наукові напрямки роботи кафедри серед яких дослідження вік–залежних механізмів адаптації біологічних систем до різноманітних токсикогенних факторів середовища; розробка нових біотехнологічних субстанцій, здатних усувати хронічні патології та геропротекторів; встановлення ролі епігенетичних механізмів у формуванні вік–залежних патологій, розробка експериментальних моделей зміни тривалості життя були розпочаті в рамках геронтологічної школи О.В. Нагорного.
|
|
|