Напрям підготовки фахівців

Колектив кафедри залучений до реалізації освітніх програм «Біологія» та «Середня освіта (Біологія та здоров'я людини) першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, «Генетика», «Біологія», «Біохімія» та «Середня освіта (Біологія та здоров'я людини) другого (магістерського) рівня вищої освіти та «Біологія» третього (освітньо-наукового) рівня. Аналіз працевлаштування випускників за останні роки свідчить про зростання потреб у фахівцях та професіоналах-біологах, зокрема з навичками генетиків, не тільки у спеціалізованих науково-дослідних установах, але й у комерційних структурах та закладах загальної середньої та профільної освіти; випускники кафедри, які бажають розвиватись як науковці, мають можливість продовжувати навчання в аспірантурі.За понад 90 років роботи випускниками кафедри стали понад тисячу спеціалістів, які з успіхом працювали чи працюють в різних галузях науки та виробництва.Серед них отримали освіту, закінчили аспірантуру та захистили дисертації не тільки громадяни України, але й громадяни Китаю, Ізраїлю, Ірану, Малайзії, Уганди, Буркіна-Фасо.

Кафедра опікується генетичними колекціями ліній дрозофіл та шовковичного шовкопряду. «Колекція ліній дрозофіл» має статус об'єкту, який становить Національне надбання України.За роки роботи на кафедрі зібрано велику базу інформації щодо частот спадкових ознак та патології людини, зокрема в українських популяціях. Для проведення досліджень на рослинах кафедра має дослідницьку ділянку на біостанції ХНУ. Також в арсеналі кафедри устаткування для цитогенетичних (сучасна мікроскопічна техніка) і молекулярно-генетичних досліджень.

Наші партнери: ДУ «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків НАМН України» (лабораторія медичної генетики), Харківський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України, Національний науковий центр «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини», Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, НДІ рослинництва імені В.Я. Юр'єва УААН (лабораторія генетики і біотехнології), НДІ овочівництва УААН (відділ селекції),КЗ «Харківський університетський ліцей Харківської міської ради», Комунальна організація «Харківський зоологічний парк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Науковий медико-генетичний центр «ЛеоГЕН». Здобувачі освіти мають можливість проходити практику та виконувати кваліфікаційні роботи на базі установ-партнерів.

Напрями наукових досліджень

Основні напрямки наукових досліджень кафедри: генетика людини; генетика тварин; цитогенетика людини; механізми формування та прояву пристосованості організмів, генетичний аналіз ознак; механізми регуляції експресії генів.

Кафедра забезпечує викладання загальних курсів для студентів біологічного факультету. Бакалаври: «Біологія клітини», «Біологія індивідуального розвитку», «Статистичні методи в біології»,«Генетика», «Методика викладання біології», «Теорії еволюції». Магістри: «Методологія та організація наукових досліджень», «Методика викладання в вищій школі», «Сучасні проблеми біології», «Сучасні аспекти прикладної генетики», «Методи аналізу геному», «Медична генетика», «Генетика популяцій», «Генетика тварин», «Епігенетика». Аспіранти: «Сучасна методологія біологічних досліджень», «Підготовка наукових публікацій та презентація результатів дослідження».

Завідувач кафедри –  Волкова Наталя Євгенівна, кандидат біологічних наук, доцент
Е-mail: natalia.volkova[at]karazin.ua
ORCID ID : 0000-0002-3948-4896

Атраментова Любов Олексіївна, доктор біологічних наук, професор
Е-mail: atramentova[at]karazin.ua
ORCID ID : 0000-0002-7143-9411

Страшнюк Володимир Юрійович, доктор біологічних наук, старший науковий співробітник
Е-mail:volodymyr.strashnyuk [at] karazin.ua
ORCID ID : 0000-0002-8343-866X

Утєвська Ольга Михайлівна, доктор біологічних наук, професор
Е-mail:outevska [at] karazin.ua
ORCID ID : 0000-0002-5787-0467

Багацька Наталя Василівна, доктор біологічних наук, професор
Е-mail: bagatskaya[at]karazin.ua
ORCID ID : 0000-0002-1089-4955

Тагліна Ольга Валентинівна, кандидат біологічних наук, доцент
Е-mail: olha.tahlina[at]karazin.ua

Бойко Олена Андріївна, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник
Е-mail:olena.boyko [at] karazin.ua
ORCID ID : 0000-0003-3065-0461

Серга Світлана Валеріївна, кандидат біологічних наук
Е-mail: svitlana.serga[at]karazin.ua
ORCID ID : 0000-0003-1875-3185

Пустовалова Елеонора Сергіївна, доктор філософії з біології
Е-mail: eleonorapustovalova[at]karazin.ua
ORCID ID :0000-0002-8396-4045

Горпинченко Михайло Юрійович , кандидат біологічних наук
Е-mail: gorpynchenko[at]karazin.ua
ORCID ID :0000-0003-0362-6300

Кіося Євген Олександрович , ст. викладач
Е-mail:yevgenkiosya [at] karazin.ua
ORCID ID :0000-0002-6432-9089

Історія кафедри

Наукова історія кафедри генетики і цитології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна розпочалася 1933 року.Саме цього року було засновано кафедру в Харківському університеті і спочатку вона мала назву кафедра загальної біології та генетики. Засновником та першим завідувачем кафедри був професор, член-кореспондент Академії Наук СРСР В.Л. Рижков. Співробітники кафедри заснували харківську еволюційно-генетичну наукову школу, що завоювала значний авторитет. Ранні дослідження формувалися в руслі класичної генетики першої половини XX століття й охоплювали проблеми спадковості, мінливості, мутаційного процесу, генетики статі та взаємозв'язку генетичних і цитологічних явищ.

У 1937 -1966 роках кафедра має назву кафедра дарвінізму і генетики. В ці роки кафедру очолювали член-кореспондент АН УРСР І.М. Поляков  ( 1937-1948), професор, академік АН УРСР В.М. Нікітін (1948-1953), доцент М.П. Воловік (1953-1966). У цей період переважали дослідження з фізіології організмів, індивідуального розвитку, тваринництва, вікової біології та прикладних проблем. Цей етап слід розглядати не як природну зміну наукових пріоритетів, а як вимушену адаптацію до політичних та ідеологічних обмежень науки.

У 1966 році кафедру очолив професор В.Г. Шахбазов, який став одним з засновників Всесоюзного товариства генетиків та селекціонерів імені Н.І. Вавилова і доклав багато зусиль для відродження генетики в Україні. Підрозділ отримав сучасну назву — кафедра генетики і цитології. У цей час сформувалися напрями, які надалі визначали науковий профіль кафедри: фізіологічна та біофізична генетика, цитогенетика, цитофізіологія, дослідження гетерозису, адаптивності й неспецифічної стійкості організмів. Важливими модельними об'єктами стали дрозофіла та шовкопряд, що дозволяло поєднувати генетичний аналіз із вивченням розвитку, фізіологічного стану і реакцій організму на чинники середовища.

У 1970–1990-х роках кафедра розвивалася як осередок експериментальної генетики з виразною міждисциплінарною орієнтацією. Дослідження охоплювали спадкові механізми гетерозису, мінливість кількісних ознак, генетичний контроль адаптації, функціональний стан клітин і хромосом, політенію та цитогенетичні особливості модельних організмів. Поступово класичний генетичний аналіз доповнювався фізіологічними, біофізичними, цитологічними й математико-статистичними методами. Саме в цей період сформувалася характерна для кафедри традиція розглядати генетичні явища не ізольовано, а у зв'язку з розвитком, функціональним станом і мінливістю цілісного організму.

У 2004–2005 рр. кафедрою завідував професор А.І. Божков. З 2005 р по 2015 р. кафедрою завідує доцент Л.І. Воробйова. Продовжуючи роботу в традиційних напрямках, у 2007 році при кафедрі відкрито лабораторію молекулярно-генетичних досліджень для вивчення особливостей регулювання активності генів. Наукова тематика кафедри розширилася завдяки розвитку генетики людини, популяційної генетики, психогенетики та молекулярної антропогенетики. У центрі уваги опинилися генетична структура популяцій, демографічні й генеалогічні процеси, спадкова мінливість людини, популяційна диференціація та можливості використання молекулярних маркерів. Ці дослідження продовжили традиційний для кафедри інтерес до мінливості, але перенесли його з модельних організмів також і на популяції людини. Із 2000-х років у роботах кафедри дедалі ширше використовуються молекулярно-генетичні методи. Розвиток ДНК-аналізу, генотипування та популяційно-молекулярних підходів створив основу для досліджень генетичного різноманіття, походження і структури людських популяцій, а згодом — для участі в роботах із давньої ДНК та популяційної геноміки.